);

МІОФАСЦІАЛЬНИЙ СИНДРОМ • що слід знати?

МІОФАСЦІАЛЬНИЙ СИНДРОМ • що слід знати?
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (13 votes, average: 4,92 out of 5)
Loading...

Людське тіло, як і всі складні живі організми, має у своїй будові безліч м’язів. Найпростіші механізми виконують рухову функцію у вигляді скорочувальних білків з’явилися ще у одноклітинних організмів. Пізніше, вже у багатоклітинних, для цих цілей було виділено окремі профільовані клітини, призначені для скорочення. Так що в еволюційному плані м’язи набагато давніше кісток.

в еволюційному плані м’язи набагато давніше кісток.

Суть міофасціального синдрому полягає в тому, що м’язова оболонка (фасція) зменшується в розмірах і затискає всередині себе м’яз, викликаючи його біль і атрофію. В зоні, яка часто піддається спазму, утворюється так звана тригерна точка (ТТ).

Тригерні точки бувають двох видів:

  1. Активна ТТ. При пальпації виявляється м’язове ущільнення, що характерне як для стану спокою, так і в напруженні. При натисканні дає різкий, вибуховий біль (так званий синдром стрибка). При цьому м’яз напружений, і це напруження є захисним механізмом.
  2. Латентна ТТ. Пальпується тільки при напруженні м’яза, в стані спокою не визначається. Синдром стрибка реєструється в рідкісних випадках. При несприятливих умовах латентна тригерна точка може перетворитися на активну, і обернути цей процес назад досить складно.

Причини, що викликають міофасціальний больовий синдром ще вивчаються, проте відомо, що його можуть спровокувати:

  • захворювання серцево-судинної системи, особливо хвороба коронарних судин і ішемія міокарда, фіброзуючі пороки серця,
  • нервово-м’язові захворювання,
  • звороби хребта,
  • ревматоїдний артрит,
  • системний червоний вовчак,
  • інтоксикація деякими лікарськими препаратами,
  • вікові зміни,
  • зайва вага,
  • сидячий спосіб життя,
  • порушення постави (сколіоз),
  • тяжка фізична, робота в незручних позах, що веде до мікротравм м’язів,
  • професійне заняття спортом,
  • стреси,
  • хвороби внутрішніх органів

Діагностика та лікування міофасціального синдрому досить складні і потребують ретельної праці невролога.

Діагностика:

  • виявлення причини (обов’язково!!!) може потребувати залучення в діагностичний процес лікарів суміжних інших спеціальностей,
    • виявлення ТТ,
    • дослідження так званих м’язових ланцюгів ( віддалених м’язових спазмів,
МІОФАСЦІАЛЬНИЙ СИНДРОМ • що слід знати?

Лікування:

  • усунути причину!
    • нестероїдні протизапальні препарати,
    • місцеве знеболення (блокади),
    • міорелаксанти,
    • масаж (релаксуючий).
    • лікувальна фізкультура спрямована на розтягування і покращення функціонального стану ураженого, як  м’язу, так і всього м’язового ланцюга  в поєднанні з постізометричною релаксацією під керівництвом реабілітолога,
    • залишається актуальним застосування синусоїдально-модульованих струмів,

 Без своєчасного лікування міофаціалього синдрому суттєво знижується якість життя людини, а при несприятливому перебігу може призвести і до інвалідизації.

Ярослав Криштафович

Print Friendly, PDF & Email

Залиште відгук/коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ