Травматичне ушкодження лицьового нерва виникає вкрай рідко і, зазвичай викликане невдалим накладанням щипців. Це в клініці практично не складає діагностичних труднощів і має сприятливий прогноз. Важливою відмінністю асиметрії рота пов’язаної з травмою під час пологів являється те, що в останньому випадку впродовж місяця мають бути ознаки поліпшення.
Гіпоплазія лицьового нерва, або його вітки.
Гіпоплазія лицьового нерва, або його вітки. Коли прозопопарез (недостатність мімічних м’язів) включає всю половину обличчя (на стороні ураження не закриває око, згладжена носогубна складка і рот перетягує в здоровий бік) часто дана вада поєднується з вадою слуху синдром Мебіуса).
Природжена аплазія (гіпоплазія) м’яза
Природжена аплазія (гіпоплазія) м’яза, що опускає кут рота (m. depressor anguli oris) – є найчастішою причиною асиметрії рота у дитини під час плачу (Asymmetric Crying Facies (ACF)). За даними вчених її частота складає 1 на 160 новонароджених. У 80% уражається ліва сторона.
При цьому стані на здоровій стороні нижня губа при плачі опускається, а на хворій ні. Часто, помилково діагностується параліч лицьового нерва. Ця м’язова слабкість торкається тільки нижньої губи. У стані спокою лице виглядає симетричним, лоб морщиться і очі замружуються симетрично з обох боків, смоктання не порушується, немає слинотечі, носогубні складки не згладжені. При пальпації нижня губа відчувається стоншеною вже з народження, що припускає наявність пренатальної (внутрішньоутробної) гіпоплазії. Іноді аплазія м’язу поєднується з іншими аномаліями – найчастіше з вадами серця (синдром Кайлера).
Відрізнити аплазію від травматичного ушкодження лицьового нерва допомагає електродіагностичне дослідження. При проведенні електронейроміографії у разі аплазії не виявляють ознак ураження гілок лицьового нерва – швидкість проведення по нерву і показник латенції відповідають нормі, фібриляції в m. depressor anguli oris в цих випадках зафіксувати не вдається. Потенціали рухових одиниць не виявляються, або їх число понижене.
Отже, діагностичний алгоритм у випадку асиметрії обличчя у немовлятка повинен містити:
Огляд педіатра,
Огляд невролога,
Огляд сурдолога,
Електронейроміографія.
Лікування зазвичай включає:
Масаж.
Лікувальна фізкультура спрямована на пасивну роботу мімічних м’язів, та активну з використанням дитячої пипки, або пальців.
Можливе застосування зігріваючих компресів (аплікацій).
Медикаментозне лікування мінімально іноді застосовують при травматичному пошкодженні.
Із зростанням дитини аплазія м’яза стає менш помітною. Для зменшення косметичного дефекту можливо вдатися до реконструктивної мікрохірургії, або ботулінотерапії.
Виявивши асиметрію ротика в малюка не слід впадати у відчай. Варто пам’ятати, що ваша дитина особлива, бо має родзинку, і чекає її щасливе життя!
І дуже важливо нам, дорослим, не заважати природі❗️
(19 votes, average: 4,95 out of 5) Завантаження...
Всі ми знайомі тим чи іншим чином з масажем. Більшість з нас досить непогано представляє його механізми впливу на наш організм, знає його користь і важливість як способу профілактики, корекції та реабілітації. Але є у цього методу ще одне важливе завдання, невідоме більшості батьків – це стимуляція психофізичного розвитку, і як раз на ці малознайомі аспекти масажу ми звернемо увагу.
Вважається, що діти, яким систематично проводять дитячий масаж в перший рік життя, фізично розвиваються швидше, раніше починають повзати, сидіти, стояти, ходити. Завдяки більш вираженого імунітету вони менше схильні до різних захворювань. Це пов’язано з тим, що масаж позитивно впливає на різні органи дитини, в основному це опорно-руховий апарат, кровоносна і нервова системи.
Важливо, щоб сеанси масажу були для малюка не тільки пасивною «прісною» фізкультурою, а й емоційно насиченою грою
Дуже важливо, щоб сеанси масажу були для малюка не тільки пасивною «прісної» фізкультурою, а й емоційно насиченою грою. Особливо перші сеанси. Вони повинні бути максимально позитивними в сприйнятті малюка, тому процедури повинні бути завжди комфортними для дитини. Якщо малюк вередує, або проявляє збудження, сеанс краще перенести. Для того, щоб заняття приносили позитивні емоції, можна вводити елементи гри, потрібно обов’язково розмовляти з малюком. Таким чином ми виробляємо позитивне ставлення до фізичного навантаження.
Щоб цей зв’язок закріпився на фундаментальному психологічному рівні і згодом впливав на життя людини, необхідно проводити заняття систематично, курсами, по 10 сеансів щомісяця (кожен день або через день). У більш пізньому періоді бажано доповнити масаж і гімнастику плаванням. Ці фізичні навантаження вже не викличуть відторгнення, а будуть сприйматися як природний спосіб життя. Починати заняття бажано вже з першого місяця, попередньо проконсультувавшись з педіатром.
Рефлекторна гімнастика, або розвиток тіла через стимуляцію рефлексів
Діти віку двох-трьох років уже здатні приймати інструкцію до дії, а малюк робити це ще не може, і тоді нам на допомогу приходять рефлекси. Безумовні рефлекси – це природній механізм стимуляції активності і тренування м’язів, на їх основі і побудована рефлекторна гімнастика. Такий комплекс занять може провести вдома кожен турботливий батько.
Дитячий масаж: Викладання на живіт
Викладання на живіт дуже корисне, а найголовніше – надзвичайно проста у виконанні вправа. Здійснювати його можна з самого раннього віку. Захисний рефлекс прекрасно працює у більшості малюків і при викладанні на живіт змушує дитину «автоматично» повертати голову в сторону. Вже на першому місяці життя в такому положенні діти намагаються підняти і утримати голову. Спочатку це вдається лише протягом лічених секунд, потім голова утримується все довше і довше. За допомогою цієї вправи ефективно зміцнюються м’язи шиї і спини, формуються фізіологічні вигини хребта, тренуються багато мозкових центрів.
Намагайтеся викладати дитину на живіт частіше – не тільки, коли виконуєте масаж спини і сідниць, але і просто в періоді активного неспання.
Пасивне розведення стегон дитини в сторони. Для цього потрібно зігнути ніжки малюка в колінах і, підтримуючи їх за область колінних суглобів, напівкруговими рухами обережно розводити ніжки в сторони. Ця вправа сприяє оптимальному дозріванню важливою анатомічної частини тазостегнових суглобів – вертлюжних западин. І тому є профілактичним заходом щодо вродженого вивиху стегна, дисплазії тазостегнових суглобів.
Дитячий масаж: Рефлекторне повзання
Рефлекторне повзання. Ця вправа також базується на природженому спинальному автоматизмі. Він називається – рефлекс повзання Бауера і викликається дуже просто: ніжки лежачого на животі малюка потрібно зігнути, попередньо розвівши коліна в сторони (як жаба) – після чого дайте стопам дитини відчути опору ваших долонь. Можна легенько підштовхнути стопи малюка вперед, після чого зафіксувати свої долоні в нерухомому положенні. Дитина неодмінно відштовхнеться від Ваших долонь і проповзе вперед.
Рефлекторне згинання та розгинання пальців ніг
Рефлекторне згинання та розгинання пальців ніг. Обережно утримуючи ніжку лежачого на спині малюка за область гомілковостопного суглобу, подушечкою великого пальця своєї вільної руки натисніть на його підошву в області «подушечки» стопи (тобто в основі пальців). У відповідь малюк негайно зігне пальчики стопи. Якщо ж ви з легким натиском проведете пальцем уздовж зовнішнього краю стопи (від п’яти до мізинця), то пальці дитини розігнуться, зайнявши «віялове положення».
Дитячий масаж: «Качаємо прес»
«Качаємо прес». Обережно піднімаємо тулуб лежачого на спині малюка, домагаючись положення між його тулубом і ногами майже прямого кута – щось на зразок вправи, за допомогою якого дорослі «качають прес». Крім підтримки спинки дитини (яку потрібно здійснювати обома руками), не забувайте фіксувати і його голову.
Дитячий масаж: Рефлекторна «ходьба»
Рефлекторна «ходьба». Вправа базується на ще одному природженому автоматизмі – навіть тільки що народжена дитина, обережно підтримувана попід пахви в вертикальному положенні, при торканні стопами твердої поверхні, починає робити кроки вперед. Якщо Ваш малюк не бажає «ходити» таким чином, спробуйте нахилити його трохи вперед – так, щоб голова і верхня частина тулуба як би «випередили» ноги. Дайте йому відчути тверду поверхню всієї стопою, а не тільки кінчиками пальців – і він неодмінно «піде».
Стимуляція психічного розвитку: через рух дитина пізнає світ
Відомий дитячий психолог Жан Піаже неодноразово згадував про необхідність різноманітності стимулів сприйняття з метою психічного розвитку дитини. Природа робить це незалежно від нас, але ми в силах допомогти їй посилити цей позитивний вплив. З перших днів життя малюка оточують різні кольори, форми, розміри, особи, що впливають на зоровий аналізатор і збагачують його внутрішній світ. З цих елементів згодом виникнуть зорові образи сприйняття, пам’яті. Слуховий аналізатор сприймає різні звуки, музику, мова, які ми також можемо урізноманітнити в оточенні дитини. Але часто забувається не менш важливий шкірно-кінестетичний аналізатор, що сприймає дотики. Хочеться звернути особливу увагу на те, що і ці дотики можна урізноманітнити, вводячи в життя дитини різні елементи масажу (погладжування, розтирання, розминку, вібрацію і т.д.). Це сприяє функціональному розвитку відповідних зон мозку, адже зони, що відповідають за рух і відчуття дотику в корі великих півкуль займають досить велику площу.
Через різноманітні дотики і рухи ми впливаємо на периферичну нервову систему, далі наш вплив передається на центральну нервову систему, розвиваючи функціонально кору великих півкуль і формуючи базу для таких важливих функцій, як увага, пам’ять, мислення, мова.
Особливу увагу слід звернути на ті зони, які суміжні з зонами артикуляції, а саме кисті рук. Всім нам добре відома необхідність розвитку дрібної моторики для стимуляції розвитку мови, так чому ж не почати ще тоді, коли дитина не в змозі маніпулювати дрібними предметами і ліпити фігурки з пластиліну? Пластилін, кубики та пірамідки будуть пізніше, а зараз, в перші місяці життя, потрібно взяти долоньку дитини в руки і м’якими рухами провести проглажування, пощипування, м’яке натискання, стиснути і розтиснути кулачок. Такою ж проекційно-рефлекторною зоною є і стопа. Тому необхідно приділити увагу і їй. Хотілося б відзначити важливість тактильних контактів для розвитку емоційної сфери.
Акцентуємо увагу на важливості тактильних контактів для розвитку емоційної сфери
Відчуття тепла і м’якості від дотику маминих рук дає новонародженій дитині почуття безпеки, близькості до мами і довіри до світу. Діти, обділені батьківськими ласками, повільніше опановують основні навички – вони пізніше починають посміхатися, брати іграшки, ходити, говорити. Яскравий приклад – діти-відмовники, коли в умовах дефіциту спілкування і тактильних контактів дитина помітно відстає в розвитку.
(8 votes, average: 4,63 out of 5)
