9 кінезіологічних вправ • Поради фахівця
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (10 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

9 кінезіологічних вправ, які змусять мозок працювати на повну потужність

Кінезіологічних вправ розроблено чимало – я відібрав з них тільки ті, які зручно виконувати в положенні сидячи, в тому числі під час роботи на комп’ютері. А в тому, що вони дійсно допомагають, у мене немає ні краплі сумніву, інакше б я їх давно закинув, а так вже протягом тривалого часу вдаюся до них чи не щодня, благо вони нескладні і не вимагають витрат часу.

Ці вправи можна виконувати і дорослим і дітям, вони бадьорять, тонізують, знімають втому, важкість у голові, допомагають впоратися з небажаною в даний момент сонливістю, загострюють увагу і пам’ять, а також значно підвищують здатність концентруватися на виконуваній роботі.

Кінезіологія

Кінезіологія – це наука про розвиток розумових здібностей і досягнення фізичного здоров’я через рухові вправи. Вона включає в себе комбінацію теоретичних і практичних знань з натуропатії, фізіотерапії, акупунктури, східної медицини, гомеопатії і т.д.

КІНЕЗОЛОГІЯ – НАУКА ПРО РУХ

За допомогою прийомів кінезіології зміцнюється здоров’я, оптимізуються основні психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, мова, слух, уяву, сприйняття), підвищується розумова працездатність, поліпшується психоемоційний стан.

Вправа «Гаки»

Щоб зняти напругу, заспокоїти нервову систему, зосередитися і швидко відновити психоемоційний рівновагу – необхідно сісти на стілець, схрестити ноги, поклавши щиколотку лівої ноги на кісточку правої ноги.

Потім схрестити руки, поклавши зап’ястя правої руки на зап’ясті лівої руки, після чого з’єднати пальці в замок, так, щоб великий палець правої руки виявився поверх великого пальця лівої руки.

Вивернути з’єднані в замок руки перед грудьми «навиворіт», щоб зчеплені пальці були спрямовані догори. Дивитися прямо, погляд вгору, кінчик язика притиснутий до верхнього неба (можна на вдиху притискати до твердого піднебіння кінчик язика, розслабляючи його на видиху).

Посидіти в цій позі 1-5 хвилин до появи позіхання або до відчуття достатності.

Даний прийом (його можна виконувати також стоячи або лежачи) тільки на перший погляд здається простим і нехитрим. Кінезіологи стверджують, що при такому перехрещення рук, ніг і пальців відбуваються складні процеси, що призводять до збалансованої роботи моторних і сенсорних центрів як кожної півкулі мозку, так і середнього мозку, який знаходиться прямо над твердим небом. При цьому досягається об’єднання емоцій і процесів мислення (посилення міжпівкульної інтеграції), приводячи до найбільш ефективної роботи (навчання) і реагування на події.

Вправа «Дзеркальне малювання»

Покласти на стіл чистий аркуш паперу. Взяти в обидві руки по олівцю або фломастеру. Почати малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери, цифри. При виконанні цієї вправи розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль мозку синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку.

Дзеркальне малювання

До слова, в кінезіології є такий цікавий прийом, не тільки корисний, але і захоплюючий. Більшість з нас виконують рутинні щоденні фізичні дії правою рукою (лівші – лівою). А що, якщо поекспериментувати, пробуючи чистити зуби, зачісуватися, брати в руки ті чи інші предмети і так далі, іншою рукою? Дослідження показують, що виконання звичайної дії «незручною» рукою активізує нові ділянки мозку і допомагають розвивати нові контакти між клітинами мозку. Такі вправи дуже подобаються дітям.

Вправа «Вухо – ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою – за ліве вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, хлопнути в долоні, потім поміняти положення рук «з точністю до навпаки».

Вправа «Кочерга»

Підняту стопу вивернути всередину і по 8 разів качнути нею вперед і назад. Те ж іншою ногою.

Вправа «Святоша»

Ця поза підійде для розслаблення після роботи. Сидячи (можна стоячи або лежачи), ноги тримати паралельно, чи не схрещуючи. З’єднати попарно кінчики пальців обох рук, немов обхоплюючи невелику кулю, і розташувати кисті перед грудьми. Погляд спрямований вниз, кінчик язика затиснутий між зубами. Перебувати в цьому положенні 1-2 хвилини, до появи позіхання або до відчуття достатності.

Вправа заспокоює, знімає нервово-м’язову напругу, гармонізує психічні процеси. Кінезіологи стверджують, що воно покращує роздільну роботу правого і лівого півкуль головного мозку.

Вправа «Лобно-потилична корекція»

При виникненні почуття тривоги, невпевненості, хвилювання (або навіть стресу) допомагає так зване лобно-потиличне охоплення. Одну долоню покласти на чоло, іншу – на потилицю. Сконцентруватися. Зробивши кілька глибоких рівних вдихів і видихів, спокійно озвучити свою проблему. Якщо говорити вголос не виходить, досить просто думати про це. Посидіти так пару хвилин. Якщо виникло позіхання, то це означає, що тіло вже позбавляється від напруги.

Коли рука торкається до чола, відбувається приплив крові, вона починає краще циркулювати по лобовим часткам мозку. У цій ділянці мозку відбувається аналіз, усвідомлення і оцінка проблеми, і визначаються шляхи виходу з такої ситуації. На потилиці розташована зона, яка сприймає візуально ті образи, які потім зберігаються в нашій пам’яті. Прикладання до цієї області долоні стимулює кровообіг. Людина як би стирає подібним чином проблеми, образи, негативні ситуації. Завдяки глибокому диханню, в кров надходить кисень, повітря вентилюється – і з організму випаровується негатив. Вправа дає бажаний результат.

Вправа «Енерджайзер»

Покласти схрещені руки на стіл перед собою. Притиснути підборіддя до грудей. Відчути розтягнення м’язів спини і розслаблення плечового пояса. З глибоким вдихом закинути голову назад, прогнути спину і розкрити грудну клітку. Потім на видиху знову розслабити спину і опустити підборіддя до грудей.

В результаті цих дій розслабляються м’язи шиї і плечового пояса, підвищується рівень кисню в крові, активізується вестибулярний апарат, посилюється приплив спинномозкової рідини в центральній нервовій системі.

До цієї простої, але ефективного вправи слід вдаватися під час роботи за комп’ютером. Якщо виконувати його 5-10 хвилин, то зменшується, а то і зовсім проходить відчуття втоми, помітно краще починає «працювати голова», підвищується концентрація уваги.

Вправа «Кнопки мозку»

Це міні-серія з трьох вправ, як би включає «електричну систему» ​​організму. В результаті активізується кровопостачання головного мозку і робота обох його півкуль, підвищується концентрація уваги, поліпшується сприйняття сенсорної інформації.

Кінезіовправи для мозку

Вправи знімають розумову втому, допомагають зосередитися на запам’ятовуванні нової інформації і навіть покращують координацію рухів. Крім того, вони сприяють розслабленню, знімають нервову напругу (і дуже корисні, до речі, гіперактивним, легкозбудливим людям, як дорослим, так і дітям).

Кожну вправу виконувати кожною рукою по 20-30 секунд.

  1. Вказівним і середнім пальцями однієї руки масажувати крапки над верхньою губою (середина носогубной складки) і посередині під нижньою губою. Долоня іншої руки в цей час лежить на пупку. Одночасно з цим потрібно переводити погляд в різних напрямках: вліво-вгору і вправо-вниз і т.д. Потім поміняти положення рук і повторити вправу.
  2. Вказівний і середній пальці однієї руки помістити, трохи натискаючи, під нижню губу. Пальцями іншої руки в цей же час масажувати область куприка. Повторити вправу, помінявши положення рук
  3. Долоню однієї руки покласти на пупок. Пальцями іншої руки масажувати область куприка. Через 20-30 секунд положення рук поміняти.

Вправа «Слон»

Це одне з найбільш інтегруючих вправ «гімнастики мозку» Пола Деннісона. Воно активізує і балансує всю цілісну систему організму «інтелект-тіло», покращує концентрацію уваги.

Завдання нейрогімнастики, гімнастики для мозку – синхронізувати роботу двох півкуль мозку.

Отже, вухо щільно притиснути до плеча. Одночасно витягнути одну руку, як хобот слона, і почати малювати нею горизонтальну вісімку, починаючи від центру зорового поля і йдучи вгору проти годинникової стрілки. Очі стежать за рухами кінчиків пальців. Потім поміняти руки. Вправу виконувати повільно, по 3-5 разів кожною рукою.

Мені дуже подобається ця вправа, і я роблю його досить часто протягом дня. Особливо інтригує твердження фахівців, що «Слон» дозволяє виявити приховані здібності і розширити межі можливостей мозку.

Бог створив людей різними, але турбуватись про себе слід кожному самостійно! Лікарі є тільки провідниками нашими на шляху до здоров’я та благополуччя!

ТРЕМОР У НЕМОВЛЯТ • Що слід знати?
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (10 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

ТРЕМОР У НЕМОВЛЯТ • Що слід знати?

Тремором називаються коливальні рухи частин тіла навколо фіксованої осі. Рухи мають певну амплітуду коливань. У новонароджених дітей та груднячків зазвичай тремор буває рук, або (і) ніг, або (і) підборіддя. Він може бути дрібнорозмашистий і великорозмашистий (грубтий), а також симетричний і асиметричний. Тремор завжди легко помітний.

Коли не варто турбуватись через тремор❓ У малюка в перші три доби після народження дуже часто відзначається дрібнорозмашистий тремор ручок і (або) нижньої щелепи. Зазвичай це виникає при плачі, неспокої, при переодяганні малюка, голоді. Це абсолютно нормальне явище, яке може відзначатися у будь-якої здорової дитини. Він може утримуватись до 3-5 міс і поступово йти на спад.

Коли варто турбуватись через тремор❓

Особливої уваги заслуговує тремор, який утримується більш тривалий час. Якщо він виявляється у дитини в спокої, і при цьому є інші неврологічні симптоми, то малюка слід детально обстежити у дитячого невролога, який може виявити бажання провести ряд досліджень. Рідше у новонароджених зустрічається великорозмашистий тремор. Таке трапляється проявом білірубінової енцефалопатії, інших порушеннях обміну речовин, електролітів, глюкози, при гіпоксичних порушеннях головного мозку, або може бути проявом пологової травми, або незрілості в недоношених і мало вагових дітей. Однак варто розуміти, що сам по собі тремор не призводить до неврологічних захворювань, але слугує своєрідним сигналом для доктора, що за малюком варто поспостерігати. Асиметричний тремор може бути ознакою рухового розладу, або під його маскою можуть бути приховані судоми, що вимагає негайної допомоги.

ТРЕМОР У НЕМОВЛЯТ • Що слід знати?

Часом батьки помилково приймають тремор за судоми

Часом батьки помилково приймають тремор за судоми. Як відрізнити тремор від судом❓ Якщо тремтячу ручку, або ніжку взяти в свою руку і потримати, то тремор припиниться, а судоми – ні. Тремор, зазвичай можна спровокувати і, зазвичай, можна назвати явну причину. Судоми ж, здебільшого, приходять зненацька. Тремор, як правило, симетричний.

Тремор, як правило, симетричний.

Як приготуватись до консультації невролога❓

  • Дитина повинна бути сита і, бажано, виспана
  • Дитина повинна оглядатись в призначений час, а не після годинної черги.
  • Мати при собі всю медичну документацію починаючи від виписки з пологового будинку, оглядів лікарів, УЗД, аналізи, тощо.
  • Відео самого тремору, адже при огляді його може не бути, але його вигляд може наштовхнути лікаря на конкретний діагноз.
  • Батьки повинні підготувати вдома питання до лікаря, адже в кабінеті можуть просто розгубитись.

Які обстеження проводять при патологічному треморі❓

  • Огляд педіатра (сімейного лікаря), невролога
  • Нейросонографія
  • Окуліст (дослідження очного дна)
  • Загальний аналіз крові
  • УЗД органів черевної порожнини
  • МРТ головного мозку (при потребі)
  • Електроенцефалографія (при потребі)
  • Біохімічний аналіз крові (при потребі)
  • Генетичні дослідження (при потребі)

Коли потрібно лікувати тремор немовляти❓

Сам по собі тремор лікування не потребує. Якщо у дитини є ще якісь неврологічні симптоми, або ознаки іншого захворювання, то тоді призначається лікування по основної хвороби.

Лікування залежить від конкретної причини тремору і в залежності від цього можуть призначити середники ноотропного ряду, або препарати що зменшують внутрішньочерепний тиск, або певні вітаміни, чи мікроелементи.

У випадках незначної гіперзбудливості часто застосовуються фізичні методи лікування (парафінові аплікації, гідротерапія). Тремор може бути зумовлений і соматичною патологією (функціональні розлади шлунково-кишкового тракту, або атопічний дерматит, тощо). В такому випадку педіатр (сімейний лікар лікую основну причину без допомоги невролога. Щоб розвіяти всі сумніви щодо здоров’я малюка потрібно своєчасно консультуватися з педіатром (сімейним лікарем) і, при потребі, з дитячим неврологом‼️


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (9 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

ГІДРОТЕРАПІЯ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ • Що слід знати?

Одним з найважливіших моментів догляду за малюком є купання, яке часто стає справжнім сімейним ритуалом. Але нерідко з купанням бувають пов’язані побоювання і навіть страхи батьків, які ми спробуємо розвіяти.

Вправи у воді в комплексі реабілітаційних заходів посідають особливе місце, так як її дія на людину носить комплексний характер та ґрунтується на наступних факторах:

  • Гідростатичний тиск.
  • Підйомна сила води.
  • Температура води.
  • Опір води.
  • Хімічний вплив.

Гідростатичний тиск на кожну точку тіла, кінцівок прямо пропорційний глибині занурення. Виділяють наступні впливи гідростатичного тиску:

  • на функцію дихання,
  • на серцево-судинну систему,
  • на нервово – м’язову систему та кістково-суглобовий апарат.

Тиск на грудну клітку та високе стояння діафрагми внаслідок тиску на передню черевну стінку зумовлює забруднення вдиху та полегшення видиху.

Кровоплин затруднюється внаслідок посиленого відтоку до серця за рахунок компресії поверхневих судин, а також внаслідок застою крові в інраторакальному просторі. Ця загрузка компенсується збільшенням хвилинного об’єму кровоплину, який посилюється при фізичному навантаженні. Компресія кінцівок обумовлює покращення венозного відтоку.

Через рецептори поверхневої чутливості та пропріорецептори відбувається стимулюючий вплив на м’язи, нервові стовбури, спинний мозок, головний мозок, суглоби.

Підйомна сила води передбачає зменшення маси в водному середовищі. Це полегшує здійснення рухів в паретичних кінцівках, тобто, збільшується амплітуда активних рухів в суглобі навіть при незначній м’язовій силі. Крім кінематичного впливу виділяється ще і вплив на статико-локомоторні функції: самостійне сидіння, стояння та хода у воді.

Температура води має величезний вплив на пацієнта, що зумовило необхідність створення відповідної класифікації:

  • гаряча – 40°;
  • тепла – 37°-39°;
  • індиферентна – 34°-36°;
  • прохолодна – 21°-33°;
  • холодна – менше 20°.

Вказана класифікація є загальноприйнятою у фізіотерапії, але вона дещо не підходить для дітей першого року життя. Ми для реабілітації малюків застосовуємо переважно індиферентну, а також теплу та частково прохолодну воду (30 – 33 градуси).

Під впливом теплих процедур поширюється периферійне судинне русло, покращується кровопостачання шкіри, м’язів, виникає гіперемія, що посилює обмін речовин, , посилює репаративні процеси, сприяє розсмоктуючому та знеболюючому ефекту. Розширення судин шкіри супроводжується перерозподілом великої кількості крові, що впливає на загальну гемодинаміку, водночас знижується периферійний опір, дещо частішає пульс. Ця рефлекторна судинна реакція та зміна температури тканин впливають на функціональну активність шлунково-кишкового тракту, нирок. Одночасно з розслабленням гладкої мускулатури посилюється секреція слизової шлунку, підшлункової залози, посилюється сечопродукція. Відомий заспокійливий, знеболюючий та снодійний вплив теплих (37 градусів) водних процедур, їх антиспастичний ефект, який в значній мірі обумовлений гальмівним впливом тепла на нервову систему. Тепла вода посилює згортальну функцію крові.

Короткочасні гарячі, або холодні процедури стимулюють ЦНС та периферійну нервову систему. Холодні, або перемінні холодно-теплі процедури впливають на стан вегетативної (симпато-адреналової) нервової системи та гуморальний статус. Холодні ванни мають стимулюючий вплив на скелетну мускулатуру, посилюючи тонус, рухову активність, а також можуть посилювати, або викликати тремор.

Індиферентні ванни впливають переважно заспокійливо на центральну нервову систему.

Узагальнюючи вище сказане можна зробити наступний висновок, що гідротерапію слід застосовувати в реабілітації дітей першого року життя з патологією нервової системи наступним чином:

1) теплі процедури використовувати при:

  • синдромі підвищеної нейрон-рефлекторної збудливості;
  • синдромі рухових розладів зі спастичністю;
  • дискінетичному синдромі;
  • треморі.

2) прохолодні процедури використовувати при:

  • синдромі «млявої дитини»;
  • затримці стато-кінетичного розвитку;
  • затримці передмовленнєвого розвитку;
  • млявих парезах.

3) перемінні ванни використовувати при:

  • синдромі «млявої дитини»;
  • затримці стато-кінетичного та пердмовленнєвого розвитку;
  • синдромі вегетативних та вегето-вісцеральних розладів;
  • млявих парезах.

4) індиферентні ванни

Індиферентні ванни використовують для розвитку нових рухових навичок, покращення стато-локомоторних функці, тонкої моторики та в якості гігієнічних.

Опір води зумовлений тертям при виконанні рухів. Він є мінімальним при виконанні плавних рухів і значно збільшується при швидких, амплітудних рухах. З метою збільшення дозованого навантаження можна застосовувати ласти на ноги на руки, ае це актуально для дітей старших одного року.

Хімічний вплив води в більшій мірі має значення при приготуванні спеціальних лікувальних ванн ( екстракти, солі, тощо)

Слід зауважити, що заняття у воді спричиняє регідратації через шкіру.

ЛФК у воді для немовлят можна класифікувати наступним чином:

  • вправи у воді;
  • гідрокінезотерапія.

Окремо треба виділити загартовуючу дію плавання, що стає в останні роки популярним по відношенню до здорових дітей, які рідше хворіють, швидше починають сидіти, стояти та ходити.

Виконуючи ЛФК у воді слід строго дотримуватись техніки безпеки:

  • відсутність протипоказань:
  • температурний режим задається виключно під контролем спеціального водного термометра;
  • температура визначається наперед у відповідності з цілями заняття;
  • з немовлятком займаються одночасно двоє дорослих;
  • ванна повинна бути розташованою на міцній, стійкій основі, а не на двох табуретках.

Вправи у воді мають цілий ряд протипоказань:

  • гострі інфекційні захворювання;
  • загальний тяжкий стан дитини;
  • хвороби шкіри, слизових, які потребують певного догляду, обробки;
  • «мокнучий» пупчик.

Умови для проведення занять у воді з малюком:

  • 1. Приміщення повинне бути теплим (25-26 градусів по Цельсію), добре вентильоване.
  • 2. Ванна, або басейн повинні бути глибиною до 80 – 100см, довжиною до 200см, шириною до 100см (можливе використання звичайної домашньої ванни).
  • 3. Ванна перед заняттям повинна оброблятися дезинфікуючим засобом, який дозволено для використання в педіатрії.
  • 4. Наявність чистих гумових, або пластмасових іграшок.
  • 5. Сухі рушники.
  • 6. Пінопластові, або надувні поплавки до чепчика та у вигляді манжеток.
  • 7. Гарний настрій малюка!

Заняття плаванням з малюком можна починати з 10 -15 доби життя з врахуванням протипоказів. Температура води на перших заняттях повинна бути індиферентна. Тривалість занять доводять поступово до 10—15 хв. Кратність занять – 3 – 4 на тиждень. Мило, шампунь під час занять у воді не застосовуються. Не слід сплутувати лікувальну гімнастику у воді з гігієнічними ваннами! Важливо зауважити, що голівка немовляти значно важча по відношенню до інших частин тіла, що передбачає необхідність її підтримувати на перших заняттях, коли дитина ще не навчилась затримувати дихання під водою. Для опанування плавання виконуються вправи в наступній послідовності.

Кроки гідротерапії для немовлят

Крок №1. Спочатку дитину плавно занурюють ніжками у воду і, притримуючи за голівку тулуб животиком вгору. Даємо можливість порухати ніжками, відштовхнутись від стінки ванни. Після відштовхування зміщувати дитину в головному напрямку по воді.

Крок №2. Вправа виконується аналогічно до попередньої, але підтримку здійснюють за надпліччя, потім тільки за потилицю.

Крок №3. Вправа виконується животиком вниз. Підтримку здійснюють спочатку за тулуб та підборіддя, потім тільки за підборіддя.

Крок №4. З місячного віку можна привчати дитину до затримки дихання у воді занурюючи до рівня носа на 4-5сек, починаючи з 1 сек.

Крок №5. Дитина плаває самостійно горілиць. Підтримка здійснюється поплавками на чепчику.

Крок №6. Коли дитина опанувала затримку дихання (не лякається), здійснює у воді гребкові рухи, дитину з підтримки за потилицю, або за підборіддя відпускають на кілька секунд в самостійне плавання. Час самостійного плавання поступово збільшується.

Вправи у воді в комплексі реабілітаційних заходів

Окремі вправи для малюків у воді:

Плавання животом вниз (долілиць)

Техніка: дитину притримуємо за животик та переміщаємо вздовж ванни по напрямку за яскравою іграшкою. З часом руку можна дещо послаблювати, коли дитина активно працює кінцівками. Напрямки руху слід міняти.

Плавання на спині (горілиць)

Техніка: Дитину притримуємо під спину та потилицю та, дивлячись та розмовляючи з малюком переміщуємо вздовж ванни.

Ходіння у воді

Техніка: Дитину притримувати під пахи вертикально, зануривши малюка по груди у воду. Повільно переміщувати дитину в напрямку яскравої іграшки, а при необхідності асистент помагає дитині переставляти ніжки. Згодом рівень води може бути до пояса, а підтримка за одну ручку. Можна «попідскакувати» по дну ванни.

Сидіння у воді

Техніка: Дитина сидить у воді занурена до сосків. Підтримка здійснюється спочатку під руки, потім за передпліччя, потім за одну руку, і далі без підтримки. Доцільне використання плаваючих іграшок, які дитина повинна досягати у формі гри.

Плавання в «рятувальному» крузі, жилеті, нарукавниках

Техніка довільна. Все повинно відбуватись у вигляді гри, використовуючи різноманітні іграшки, які плавають, а дитина намагається їх досягнути. У випадку геміпарезу можна поексперементувати з одяганням надувного нарукавника на одну руку.

Пірнання

Техніка. Спочатку на обличчя дитини, яка звикла до води і не боїться її , хлюпають. Бажано не викликати негативної реакції, бо це суттєво ускладнить подальші заняття. Коли дитина звикне до хлюпання, можна провести у вигляді гри короткочасне ( 1-2сек) занурювання. Опанувавши занурювання можна переходити до плавання з незначною підтримкою попрохи відпускаючи дитину.

Відштовхування від краю ванни

Техніка. Дитина відштовхується від краю ванни перебуваючи у воді горілиць, або долілиць.


Список вправ у воді може бути незчисленним і розширення списку залежить від знань, бажань і творчого підходу батьків, або реабілітолога. Їх підбір можна зробити виходячи з показів та протипоказань, а також з застосуванням особливостей температурного впливу.

Гідрокінезотерапія передбачає здійснення пасивних рухів в суглобах, об’єм яких визначається конкретною метою реабілітації і, зазвичай, нагадує кінезіотерапію, яка проводиться на реабілітаційному столі.

Перші заняття доцільніше проводити в індиферентній воді, маючи на меті не моментальний перехід до вправ, а звикання до води і отримування дитиною задоволення, адже заняття не повинно бути насильством. Не слід малюка відразу занурювати, спочатку власною рукою ополіскувати з подальшим поступовим занурюванням. Інколи надмірна «наполегливість» батьків викликає у дітей стійкий негативізм до води на місяці і, навіть, на роки. Завершувати заняття слід не витиранням, а промоканням дитини та загортанням в рушник. Після вечірнього заняття у теплій воді малюку через 15-20хв треба дати їсти та укласти спати. З віком період від заняття до прийому їжі подовжується.