Електронейроміографія: що слід знати?
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (18 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

Електронейроміографія досліджує функціональний стан м’язів і периферичних нервів. Нервова система людини складається з двох найважливіших відділів пов’язаних анатомічно і функціонально. Це центральна нервова система (ЦНС), утворена головним та спинним мозком, і периферична (ПНР), що реалізується нервовими корінцями, нервовими сплетеннями і нервами, розташованими у всіх тканинах і органах тіла.

Електронейроміографія – методика досліджень функціональних станів м’язів і периферичних нервів. Для діагностики застосовують электронейроміограф.

Все, що ми відчуваємо, вловлюють рецептори, які передають інформацію з периферичних чутливих нервах в ЦНС. При захворюваннях або пошкодженнях, що супроводжуються порушенням шляху прямування чутливих імпульсів, у людини змінюється здатність сприйняття інформації, що надходить. Може виникнути відчуття повзання мурашок по шкірі, відчуття оніміння, а також порушення температурної, больової чутливості, слуху, нюху, зору.

З головного і спинного мозку команди передаються по периферичним руховим нервам до м’язів-виконавців. Саме тому при захворюваннях або пошкодженнях, що виникають на шляху прямування рухових нервових імпульсів, – у людини порушується здатність до здійснення повноцінних рухів. Це може проявлятися у вигляді слабкості м’язів, виникнення парезів (ослаблення рухів), паралічів і т.п.

Покази для застосування електронейроміографії

  • травми периферичних нервів та нервових сплетінь, забої і струс спинного і головного мозку;
  • неврологічні прояви при остеохондрозі різної локалізації;
  • полінейропатії;
  • неврити та нейропатії периферичних нервів (метаболічні, токсичні, посттравматичні тощо);
  • вібраційна хвороба (професійне захворювання, обумовлене багаторічним впливом вібрації в умовах виробництва);
  • тунельний синдром;
  • спадкова патологія (невральна аміотрофія Шарко-Марі);
  • залишкові явища полирадикулоневритов, радікулоішемії, церебрального і спінального мікроінсультів;
  • розсіяний склероз;
  • сирингомієлія;
  • бічний аміотрофічний склероз;
  • парези і травми спини у новонароджених і дітей різного віку;
  • патологія м’язів і периферичної нервової системи при захворюваннях внутрішніх органів;
  • міастенія, міозит, патологічна м’язева стомлюваність;
  • паркінсонічний синдром і т. д.

Електронейроміографія: методи застосування

Для виявлення локацій уражень нервової системи застосовують:

  • стимуляційну (поверхневу) електронейроміографію накладанням електродів на шкіру (дослідження проводиться швидко і безболісно);
  • голчасту електронейроміографію виконують шляхом введення в м’яз спеціального електроду у вигляді тонкої голки. Методика дозволяє отримати більш точну інформацію, ніж поверхнева електронейроміографія, – досліджується робота окремих м’язевих волокон у спокої і при довільному русі.

Кабінет нервово-м’язової патології

методи діагностики в неврології - Електроенцефалографія, Електронейроміографія, запаморочення, остеопороз, остеохондроз, Реоенцефалографія, УЗДГ
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (11 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

Сучасні методи діагностики в неврології (ультразвукові, клініко-нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні методи дослідження, біохімічна діагностика і генодіагностика) дозволяють своєчасно виявити хвороби нервової системи та забезпечити проведення ефективної профілактики та лікування цих захворювань вже на ранніх стадіях, не чекаючи настання можливих загострень і ускладнень.

Функціональні методи дослідження в неврології: детальніше

Методи діагностики: Електроенцефалографія (ЕЕГ)

Електроенцефалографія – метод дослідження головного мозку, заснований на реєстрації його електричних потенціалів за допомогою електродів, які накладаються на голову. Завдяки цьому методу полегшується діагностика епілепсії, а також інших патологічних змін головного мозку, в тому числі вогнищевих (пухлини, аневризми, гематоми і ін.). У дітей молодшого віку оцінюється ступінь нейрофізіологічної зрілості кори головного мозку.

Методи діагностики: Електроенцефалографія

Методи діагностики: Реоенцефалографія (РЕГ)

Реоенцефалографія – метод дослідження судин головного мозку, завдяки якому можна оцінити пульсове кровонаповнення артерій, периферичний опір, еластичні властивості судин, тонус артерій різного калібру, венозний відтік і їх зміна при проведенні функціональних проб (повороти, нахили голови і ін.). РЕГ оцінює порушення кровотоку після травм, на тлі остеохондрозу, вікових змін судин голови.

Методи діагностики: Доплерографія судин головного мозку

Ультразвуковий метод дослідження кровообігу в магістральних артеріях головного мозку. УЗДГ – це новий, інформативний метод діагностики захворювань судин голови та шиї. Методика включає дослідження сонних артерій, підключичних і хребетних артерій, а також магістральних артерій головного мозку.

УЗДГ – дозволяє визначити швидкість кровотоку по магістральних артеріях голови і шиї, вираженість атеросклеротичних змін в них, ступінь стенозу судини, зміна кровотоку по хребетних артеріях при шийному остеохондрозі, використовується для діагностики аневризми судин головного мозку. Застосовується при судинних захворюваннях, для визначення причини запаморочення, нестійкості при ходьбі, шуму у вухах.

Ураження Браха-цефальних артерій найбільш часто зустрічається у людей старше 40 років при атеросклеротичному процесі, гіпертонічній хворобі, цукровому діабеті та іншій патології. Особливе місце займає дослідження хребетних артерій при прояві вертебро-базилярної недостатності:

  • запаморочення, хиткість при ходьбі,
  • мушки в очах при зміні положення тіла в просторі,
  • тяжкості в голові вранці і т.д.

Своєчасне проходження судин дозволяє виявити фактори, що привертають для розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, що призводять до інвалідності.

Актуальним стало останнім часом вивчення кровообігу головного і спинного мозку у дітей та осіб молодого віку на тлі розвиваються дегенеративних змін шийного відділу хребта (остеохондроз, наслідки травм, остеопороз і тд.).

Головний біль у дітей – найбільш ранній симптом цереброваскулярних захворювань і одна з найчастіших причин звернення до лікаря. Основний механізм головного болю у дітей – судинний. Дуже часто головний біль стає передвісником судинного ураження центральної нервової системи і вимагає вивчення з раннього дитячого віку для вироблення своєчасного та ефективного лікування. Метод слугує реальним заходом профілактики розвитку з віком більш грубих порушень. Однією з умов своєчасності терапії є постановка правильного діагнозу, що в даний час вирішується за допомогою доплерографії.

Проведення даного дослідження показано дітям від 7 років і підліткам з проявами перинатальної енцефалопатії, порушеннями сну, швидкою стомлюваністю, головними болями, запамороченнями.

Дані методики абсолютно нешкідливі для обстежуваного, але мають високу інформативність на ранніх стадіях розвитку патологічних процесів, дозволяючи вчасно поставити правильний діагноз і вчасно почати лікування.

Дослідження судин це безболісний метод діагностики, який не має побічних ефектів, променевого навантаження і протипоказів.

Методи діагностики: Електронейроміографія (ЕНМГ)

Електронейроміографія (ЕНМГ) – реєстрація скорочень м’язів за допомогою спеціального приладу – міографії. Міографія дозволяє виміряти швидкість проходження нервового імпульсу по нервових волокнах.

Використовується при діагностиці різних захворювань периферичної нервової системи (моно- і полінейропатії). Метод дозволяє легко встановити «місце» поразки нервових структур при багатьох порушеннях в роботі нервової системи. Електронейроміографія дозволяє оцінити функціональний стан м’язової тканини, а саме здатність м’язів скорочуватись у відповідь на електричний імпульс. Іноді дослідження дещо болісно. Ніякої спеціальної підготовки до нього не потрібно.