(20 votes, average: 4,95 out of 5)

Завантаження...

Афективно-респіраторні приступи (АРП) – це епізоди появи апное (зупинки дихання ) у дітей на тлі сильних негативних емоцій, або больового подразника, що може супроводжуватись втратою свідомості іноді з судомами судомами.

Зустрічається в 5% дітей молодшого віку (до 3 років). Виникають від кількох разів на день до 1 разу в декілька місяців.

Причини виникнення АРП:

• Синдром підвищеної нейро-рефлекторної збудливості, як у зв’язку з неврологічною фоновою патологією, так і через патологію внутрішніх органів.
• Гіпокальціємія.
• Спадкова схильність.

На тлі провокуючого фактору виникає рефлекторний спазм м’язів гортані. На вдосі дитина завмирає, перестає дихати. Втрачає свідомість, обм’якає, або виникають судоми. Тривалість нападу зазвичай до 1 хв.

Типи нападів при Афективно-респіраторних приступах

• Бліді.
• Сині.

Бліді АРП зазвичай виникають у відповідб на больовий подразник. Тривають декілька секунд і нагадують обморок, що, зрештою, може чекати дитину і в майбутньому. Сині АРП, або ціанотичні, частіше виникають на тлі негативних емоцій. Вони можуть бути тривалішими і супроводжуватись судомами. Часом їх плутають з епілептичними нападами. Приступ АРП проходить завжди самостійно і без наслідків для здоров’я.

Від АРП дитина не помре!!!

Драматизму практично завжди додає паніка у батьків.

План обстеження.

• Огляд педіатра, або сімейного лікаря покликаний виявити, або ні патологію внутрішніх органів, яка може бути однією з причин збудливості.
• Огляд дитячого невролога.
• Відео ( по можливості) самого нападу.
• Загальний аналіз крові (часто у дітей особливо першого року життя виявляють анемію).
• Кальцій крові особливо для дітей першого року життя.
• Можливе дослідження сечі (проба Сулковича)
• ЕЕГ при складнощах в диференціації з епілептичними нападами.
• ЕКГ при неможливості заперечити кардіогенну синкопу.

Допомога дитині під час нападу

• – Не панікувати!!!
• – Спробувати рефлекторно відновити дихання малюка: легенько похлопати по спині, сідницях, щічках, помасувати вушні раковини, обтерти обличчя холодною водою,
• – Не заглиблюватись у власні переживання, а важливо якомога швидше допомогти дитині.
• – Вередування, які можуть призвести до АРП іноді варто ігнорувати, залишивши дитину в іншій кімнаті, адже навіть негативна реакція батьків (насварили) – це перемога малюка, тому вередування будуть продовжуватись, урізноманітнюватись, а АРП будуть частішими.
• – Після нападу поведінка батьків – «ніби ні чого не сталось». Можна відволікти дитину на щось стороннє.

АРП не переходить в епілепсію!

Лікування.

• 1. Зазвичай медикаментозної терапії не потребує.
• 2. Сімейна психотерапія (допомога психолога).
• 3. У випадках частих (щоденних) нападів можливе застосування медикаментів на розсуд дитячого невролога.
• 4. Лікування соматичної патології, яка може підтримувати надмірну збудливість малюка.

Малюк, який одержує з перших днів життя багато ласки і любові, виростає більш врівноваженим, уважним і м’яким у відносинах з іншими людьми.