);

Афективно-респіраторні приступи у дітей • що слід знати?

Афективно-респіраторні приступи у дітей • що слід знати?
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (20 votes, average: 4,95 out of 5)
Завантаження...

Афективно-респіраторні приступи (АРП) – це епізоди появи апное (зупинки дихання ) у дітей на тлі сильних негативних емоцій, або больового подразника, що може супроводжуватись втратою свідомості іноді з судомами судомами.

Зустрічається в 5% дітей молодшого віку (до 3 років). Виникають від кількох разів на день до 1 разу в декілька місяців.

Причини виникнення АРП:

  • Синдром підвищеної нейро-рефлекторної збудливості, як у зв’язку з неврологічною фоновою патологією, так і через патологію внутрішніх органів.
  • Гіпокальціємія.
  • Спадкова схильність.

На тлі провокуючого фактору виникає рефлекторний спазм м’язів гортані. На вдосі дитина завмирає, перестає дихати. Втрачає свідомість, обм’якає, або виникають судоми. Тривалість нападу зазвичай до 1 хв.

Афективно-респіраторні приступи у дітей

Типи нападів при Афективно-респіраторних приступах

  • Бліді.
  • Сині.

Бліді АРП зазвичай виникають у відповідб на больовий подразник. Тривають декілька секунд і нагадують обморок, що, зрештою, може чекати дитину і в майбутньому. Сині АРП, або ціанотичні, частіше виникають на тлі негативних емоцій. Вони можуть бути тривалішими і супроводжуватись судомами. Часом їх плутають з епілептичними нападами. Приступ АРП проходить завжди самостійно і без наслідків для здоров’я.

Від АРП дитина не помре!!!

Драматизму практично завжди додає паніка у батьків.

План обстеження.

  • Огляд педіатра, або сімейного лікаря покликаний виявити, або ні патологію внутрішніх органів, яка може бути однією з причин збудливості.
  • Огляд дитячого невролога.
  • Відео ( по можливості) самого нападу.
  • Загальний аналіз крові (часто у дітей особливо першого року життя виявляють анемію).
  • Кальцій крові особливо для дітей першого року життя.
  • Можливе дослідження сечі (проба Сулковича)
  • ЕЕГ при складнощах в диференціації з епілептичними нападами.
  • ЕКГ при неможливості заперечити кардіогенну синкопу.

Допомога дитині під час нападу

  • – Не панікувати!!!
  • – Спробувати рефлекторно відновити дихання малюка: легенько похлопати по спині, сідницях, щічках, помасувати вушні раковини, обтерти обличчя холодною водою,
  • – Не заглиблюватись у власні переживання, а важливо якомога швидше допомогти дитині.
  • – Вередування, які можуть призвести до АРП іноді варто ігнорувати, залишивши дитину в іншій кімнаті, адже навіть негативна реакція батьків (насварили) – це перемога малюка, тому вередування будуть продовжуватись, урізноманітнюватись, а АРП будуть частішими.
  • – Після нападу поведінка батьків – «ніби ні чого не сталось». Можна відволікти дитину на щось стороннє.

АРП не переходить в епілепсію!

Лікування.

  • 1. Зазвичай медикаментозної терапії не потребує.
  • 2. Сімейна психотерапія (допомога психолога).
  • 3. У випадках частих (щоденних) нападів можливе застосування медикаментів на розсуд дитячого невролога.
  • 4. Лікування соматичної патології, яка може підтримувати надмірну збудливість малюка.

Малюк, який одержує з перших днів життя багато ласки і любові, виростає більш врівноваженим, уважним і м’яким у відносинах з іншими людьми.

Print Friendly, PDF & Email

Залиште відгук/коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ