(12 votes, average: 3,75 out of 5)
Завантаження...Ще два століття тому епілепсію називали «чорною хворобою». Нею хворіли Юлій Цезар, Едгар Алан По, Альфред Нобель. І незважаючи на те, що вже століття наука може пояснити її природу, а медицина лікує її, в суспільстві досі простіше змовчати про діагноз, «щоб нічого поганого не подумали».
За статистикою в світі близько 1% людей хворіють на епілепсію.
Її напади неможливо спрогнозувати. А це означає, що стати свідком нападу епілепсії в будь-який момент може кожен. Ми спробували розібратися, чому про епілепсію досі соромно говорити, як з цим живуть і що робити або не робити, якщо стали свідком епілептичного нападу.
І жити можна, і вилікувати можна
Офіційно в Івано-Франківській області близько 1000 дітей, хворих на епілепсію. Реальна цифра, кажуть медики, є наполовину більше. Кількість дорослих порахувати складніше – хворі перебувають на обліку у лікарів різних спеціальностей. На Прикарпатті їх близько двох тисяч.
«Багато приховують цей факт. У суспільстві досі є упередження щодо хворих на епілепсію, – пояснює Ярослав Криштафович, завідувач відділенням неврології обласної дитячої лікарні та голова Асоціації дитячих неврологів Прикарпаття. – Називають її «чорної хворобою». Існують забобони і стереотипи – це відгомін старовини».
Насправді, за словами лікаря, не все так страшно, як це малює суспільство. Шанси на одужання – 70%. Хворий п’є вранці і ввечері таблетки і живе повноцінним життям. Лише кілька форм епілепсії залишаються невиліковними. Але стереотипи заважають вчасно діагностувати у дітей захворювання і лікувати їх.
«Сьогодні у нас є всі умови для лікування дітей з епілепсією. Епілептологія – галузь неврології, яка досить серйозно розвивається в Україні, – розповідає Криштафович. – Так, на базі обласного відділення неврології створені пароксизмальний центр. Діагностуємо і лікуємо за світовими протоколами, зокрема протоколами Всесвітньої протиепілептичної ліги».
Причин епілепсії може бути безліч. Одна з найчисленніших груп – проблеми під час вагітності або пологів. Далі – хвороби раннього розвитку, травми голови або нейроінфекції. «У той же час є частина хворих, у яких причину епілепсії встановити не можемо», – каже лікар.
Прояви епілепсії також є різними. Класичні напади – людина втрачає свідомість, падає, з рота йде піна, тіло натягується або зводить. Є й інші прояви – мимовільні посмикування, наприклад, руки або ноги. Втрата свідомості, дитина кричить уві сні, встає і йде – все це може бути проявами хвороби.
«Найдивнішим для батьків є напад у вигляді задивлянь. Коли дитина дивиться в нікуди. Це миттєва втрата свідомості без падіння і судом. Це абсанс – різновид епілептичного нападу», — розповідає невролог.
Незважаючи на високі шанси на повне одужання, епілепсія накладає певні обмеження на вибір професії. Нерекомендованою є робота на висоті, з електрикою і водіння автомобіля.
«Поряд з тим є ще міфи про те, що протипоказані є щеплення. Насправді це не так, – каже Криштафович. — А ще я є противником того, щоб не пускати дітей на фізкультуру. Так, шкідливими є вправи з глибоким диханням, які можуть спровокувати напади, але також є дуже багато інших вправ, які можна виконувати. Сьогодні ми маємо можливість подарувати людині повноцінне життя».
Як не нашкодити хворому на епілепсію
Передбачити напад неможливо. Так само немає вичерпного переліку чинників, які можуть їх спровокувати. Серед основних лікарі називають мерехтливе світло, телевізор і використання гаджетів протягом тривалого часу, недостатній або перерваний сон.
Стати свідком епілептичного нападу прямо на вулиці, в транспорті або іншому громадському місці може кожен.
Основне завдання оточуючих – не панікувати і не нашкодити хворому. «Треба пам’ятати – померти від епілептичного нападу практично неможливо», — підкреслює Ярослав Криштафович.
Не можна піднімати людини або намагатися її посадити. Під час нападу людина повинна лежати. Щоб уникнути травм, голову потрібно покласти на бік, щоб хворий не захлинувся сліновіділеннямі.
Не потрібно насильно відкривати рот. Часто необізнані перехожі намагаються витягнути язик або розімкнути стислі хворим зуби підручними засобами: гілками, вилками і т. д. Лікарі кажуть, в цьому немає потреби.
Викликати швидку. Передбачити тривалість нападу також неможливо, тому в будь-якому випадку варто викликати медиків.
За матеріалами сайту:
Путешествия, туризм и странствия
